Олег Сенцов до недавнього часу був обличчям як протестного руху українців проти окупації Криму Російською Федерацією, так і всіх українських політв’язнів у Росії загалом.
Російські правоохоронні органи заарештували його в анексованому Криму у травні 2014 року за сфабрикованим звинуваченням в організації терористичного угрупування. Результатом став вирок суду – 20 років позбавлення волі. Повернути Сенцова в Україну вдалося лише 7 вересня 2019 року під час обміну ув’язненими між Україною та Росією.
Із закликом звільнити Сенцова виступали європейські режисери, продюсери та актори: Педро Альмодовар, Джонні Депп, Анджей Вайда, Вім Вендерс, Кшиштоф Зануссі та інші. Петицію на сайті Білого дому на підтримку Олега підписали понад 100 тисяч людей. А канцлер Німеччини Ангела Меркель особисто порушувала питання звільнення українського режисера на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним 18 серпня 2018 року.
25 жовтня 2018 року Сенцову присудили премію Європарламенту «За свободу думки» імені Сахарова.
Тому Олег Сенцов неодмінно мав стати учасником проєкту #PrisonersVoice. Його голос, разом з голосами Олександра Кольченка та Володимира Балуха, звучатиме у мобільному додатку доповненої реальності (AR – augmented reality), розповідаючи світовій аудиторії про злочини кремлівського режиму проти людяності.
Про домовленості з Путіним, повернення українських окупованих територій, свій новий фільм та книжки Олег Сенцов розповів проєкту #PrisonersVoice.
Що українська влада і громадянське суспільство мають ще зробити для того, аби про українських політв’язнів в РФ й окупованих територій Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) дізналося більше людей у світі?
Більше говорити. І треба мати стратегію боротьби з Путіним і зміни його режиму на більш демократичний. А не витрачати час на переговори з Путіним про повернення Криму і Донбасу. Це просто неможливо. Якщо ти в це віриш - ти наївна людина. Якщо ти хочеш нас переконати у цьому, то не вважай, що ми наївні.
Я – не наївний. Я не думаю, що з Путіним можна про щось домовитися. Провести перемовини, щоб зупинити вогонь, щоб наші воїни не гинули – так, добре. Про повернення полонених – так. Але вважати, що він може повернути Донбас – ні. Він не хоче повернути «ЛНР» і «ДНР» у склад України, він хоче Україну приєднати до «ЛНР» і «ДНР». Це різні речі. І треба це розуміти.
З ким з українських експолітв’язнів в РФ Ви підтримуєте зв’язок? Про що говорите?
Майже з усіма 11 політв’язнями, які були звільнені в рамках нашого обміну. Ми зустрічаємося. Я був на півдні, заїжджав додому до Едема Бекірова, це було дуже класно. Він такий плов готував для нас! Ми всі будемо зустрічатися 7 вересня, на річницю звільнення, однозначно. Це наше спільне свято. У нас дуже гарні стосунки, ми спілкуємося, телефонуємо, якісь справи робимо разом.
Чи спілкуєтесь Ви з українськими експолітв’язнями ОРДЛО?
Я спілкувався, зустрічався, але я би їх не розрізняв, не ділив. Це всі наші заручники Кремля – чи то напряму в РФ, чи через своїх підлеглих у «ЛНР» чи «ДНР». Але я більше спілкуюся зі своїми, тому що ми були в одному літаку, коли поверталися. Ми перебуваємо в одному інформаційному полі. Так уже склалося.
Ви зараз більше зацікавлені говорити в інтерв’ю про свою режисерську роботу чи обговорювати тему українських політв’язнів?
Громадському життю країни я приділяю більшу частину свого життя, ніж творчості. Лише три тижні тому, після прийнятого рішення Держкіно, усе зрушилось з мертвої точки. Тому зараз переключаюся на сферу кіно і наступні п’ять місяців буду у це занурений. Але я стежитиму за темою політв’язнів, підтримуватиму її і говоритиму, якщо буде щось важливе.
Рада з державної підтримки кінематографії нещодавно проголосувала за надання фінансування вашому фільму «Носоріг», який вигравав пітчинг Держкіно у 2012 році. Можливо, ви відслідковували й інші проєкти?
Ні, я не стежу за іншими проєктами. У мене немає на це часу. Я маю багато друзів, ми спілкуємося. І якщо буде прем’єра, фестивалі, то я прийду, побачу. Але поки хтось щось знімає, я не можу бути на цьому зосереджений, у мене є чим займатися.
У «Видавництві Старого Лева» вийшло кілька ваших книжок: збірки оповідань «Жизня» і «Маркетер» та роман «Другу також варто придбати». 7 вересня буде презентовано двотомник з щоденниками голодування і тюремними оповіданнями. Чому саме це видавництво, як їм вдалося вмовити вас на співпрацю?
Це дуже комфортні люди у спілкуванні, дуже професійні в роботі. Вони дали мені гарні фінансові умови. Тому що мій єдиний дохід зараз – з книжок, я можу на нього жити. Тепер ще буде кіно, теж буде якийсь гонорар. І, навіть, справа не у грошах, а у нормальному спілкуванні з ними.
1 березня цього року розпочав своє мовлення телеканал для окупованих Росією українських територій «Дім». Як ще, на вашу думку, можна «достукатися» до українських громадян в ОРДЛО і Криму?
Телеканал «Дім» не зможе перебити весь цей багатомільярдний у доларовому еквіваленті вплив російської пропаганди. Просто це «війна тарганів з капцями». Ми не зможемо це перебити. І справа не в тому, що я вважаю, наче цього не треба робити. На мою думку, треба було просто переформатувати телеканал «Суспільне зробити відділення, яке б робило етери російською для цих людей. І це все! Навіщо було робити такий ребрендинг, я не зовсім розумію.
Я думаю, що треба було просто розвивати наше суспільне телебачення, щоб воно стало потужним. Тому що зараз ми маємо олігархічний вплив і проросійський олігархічний вплив на наші ЗМІ, які диктують нам порядок денний. А нашого незалежного українського каналу немає. Він як бідний родич, а це неправильно. ВВС – канал в Англії, він потужний, незалежний і державний. Так, там є податок на телебачення. Чому б ні? Чому його не ввести і в нас і зробити таке телебачення, яке працювало б і перебивало цей вплив?
Канал «Дім» - це дуже слабкий проєкт. І я вважаю, що ми повинні у першу чергу боротися за території. Тому що люди в Криму кажуть: «О, прийшла російська влада – добре, ми туди підемо. Прийде українська – добре, ми сюди підемо». Так само на Донбасі, там є частина, яка агресивно налаштована до України. Є така, що вважає себе в окупації. А є середнє «болото» – буде інший прапор, вони його підтримають. А ті, хто захоче, побіжать до Росії. І все. І хоч 100 каналів запустіть, ви не повернете Донбас. Це неправильна стратегія, підхід.
Якщо фізично повернемо території, тоді вже можна повертати людей інформаційно?
Так. Це план, який може привести до перемоги. А зараз ми просто вдаємо, що боремося.
ПОТОЧНА СИТУАЦІЯ: ПЛАНУЄТЬСЯ ОБМІН «100 НА 100»
Позов Олега Сенцова до Європейського суду з прав людини розглядається від 2015 року. Сенцов звинувачує Російську Федерацію у незаконному арешті, катуванні і незаконному вироку суду. Процес перебуває на стадії розгляду суддями у дорадчій кімнаті.
Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак 7 серпня 2020 року заявив, що найближчим часом між Україною та окупованими територіями Донецької та Луганської областей відбудеться обмін полоненими «100 на 100». До ОБСЄ вже передано список осіб для обміну.
Наразі щонайменше 100 громадян України незаконно утримуються ув’язненими на території окупованого Криму та Російської Федерації. Про це повідомляє коаліція українських громадських організацій, які опікуються звільненням політв’язнів.
Авторка: Тетяна Матичак спеціально для проєкту #PrisonersVoice
