Дата арешту: 10.06.2019
Звинувачення: Членство в забороненій в Росії організації «Хізб ут-Тахрір», інкримінують «організацію діяльності терористичної організації і участь в діяльності такої організації».
Вирок суду: Загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 20 років.
На нього чекають: Дружина Ельвіна Кантимирова та четверо дітей.
«У жовтні 2017 року, після масових арештів, мій чоловік виходив з одиночним пікетом “Кримські татари — не терористи”. Через два дні після цього він зібрав нашу сім’ю і сказав: “Я думаю, найближчим часом в нашому домі будуть обшуки, прийдуть озброєні люди, слідчі. І я прошу, щоб ви під час цих заходів не плакали і поводилися хоробро”. На той час старшим дітям було 8 і 6 років, вони здивовано запитували, чому в нас буде обшук. І чоловік їм пояснив: зараз такі часи, коли людей переслідують за їхні позицію і погляди, і, можливо, його теж заберуть, тож наша сім’я має бути до цього готовою», — згадує Ельвіна Кантимирова, дружина кримськотатарського громадського активіста Ельдара Кантимирова, звинуваченого окупаційною владою Криму в «тероризмі».
Через кілька тижнів після тієї родинної розмови у їхньому домі відбувся перший обшук.
«Було дуже багато людей з ОМОНу, слідчі. Люди з автоматами зайшли в дитячу кімнату, діти на них дивилися і не плакали — так на них вплинула розмова з батьком. Через півтора роки у нас відбувся другий обшук — і чоловіка забрали. І тоді діти теж поводилися без істерик, бо батько підготував їх до цього, — розповідає дружина політв’язня. — Він знав на якому він шляху, чим ризикує, але це все одно не вплинуло на його позицію. Він все одно ходив на суди. І коли забирали його найкращих друзів, я подумала, що скоро прийдуть і за ним».
10 червня 2019 року в Криму пройшло вісім обшуків в Алуштинському і Білогірському районах Криму, були арештовані вісім кримських татар, серед яких і Ельдар Кантимиров. Їх усіх звинувачують у членстві в забороненій в Росії організації «Хізб ут-Тахрір», інкримінують «організацію діяльності терористичної організації і участь в діяльності такої організації». Зараз у справі Ельдара Кантимирова завершилося попередня слідство, далі — суд. Ельдару загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 20 років.
Ельдар Кантимиров — батько чотирьох дітей. Найстаршому сину — 11 років, наймолодшій доньці — два роки. До арешту мав невеликий бізнес з торгівлі сувенірами. Увесь вільний час чоловік віддавав вихованню та освіті дітей. Сам Ельдар Кантимиров за освітою — арабіст. Закінчив Київський Ісламський університет, проходив практику в єгипетському університеті Аль-Азхар. У шкільні роки був чемпіоном Криму, а також призером чемпіонату України з боксу. Родина Ельдара — з депортованих, лише у 1992 році змогла повернутися до Криму.
З 2014 року Ельдар почав займатися громадською діяльністю — відвідував судові засідання і обшуки за політично вмотивованими справами, виходив на одиночні пікети, надавав підтримку сім'ям політв'язнів. Піддавався постійному переслідуванню і тиску з боку правоохоронних органів.
«Коли затримали Ельдара, наймолодшій донечці було лише десять місяців. Вона знає батька лише по фотографіях, без нього почала ходити і говорити. Це дуже важко морально, — розповідає Ельвіна Кантимирова. — Нам його дуже не вистачає. Дітям розлука дається важко, адже вони багато часу проводили з батьком. І я звикла бути за спиною чоловіка. Він — гарний сім'янин».
Розповідає, що після арешту Ельдара їй довелося вирішувати багато побутових проблем, з якими вона раніше навіть не стикалася, бо ними займався чоловік. «Мій чоловік топив піч, а я навіть не знаю, як правильно її розпалювати. Після його арешту друзі зробили нам електричне опалення, щоб ми були в теплі, й в інших побутових речах нам теж допомагали. Але те, що нам не вистачає нашої рідної людини, — ніяк не змінити», — говорить Ельвіна.
За інформацією правозахисників, вже в ув’язненні в Ельдара Кантимирова виявили першу стадію хвороби Паркінсона. В умовах СІЗО загострилася і хвороба нирок.
«Там ніхто ніякої профілактики, оглядів, лікування ув’язненим не надає. А в тих умовах можна захворіти будь-чим. Додати до цього психологічний тиск, кисневе голодування, відсутність сонячного світла, погане харчування, — перераховує Ельвіна Кантимирова. — Чоловік нам рідко щось розповідає про випробування, які випали на його долю. Але, наприклад, через адвоката ми дізналися, що взимку кілька місяців його камера не опалювалася, було дуже холодно».
«Я би сказала кожній людині, що мій чоловік не вчиняв злочину. Усі ці засуджені люди — небайдужі, вони з числа активістів та громадянських журналістів, які допомагали сім'ям засуджених, які заважали російським силовикам творити беззаконня. Українська держава має боротися за кожного громадянина і робити все можливе не лише для їх звільнення, а й повного зняття з них звинувачень. Кожна людина має зрозуміти, що в тюрмі зараз — невинні люди, — говорить Ельвіна Кантимирова. — І вся наша надія зараз на суспільний інтерес, на людей, які не бояться висвітлювати правду і говорити про те, що зараз відбувається в Криму».
