«Батько — моя найближча людина, він є усім для мене. З ним я могла порадитися, поговорити на будь-які теми, між нами не було жодних таємниць. І хоча я живу у Львові, а батько жив в Криму, — ми спілкувалися щодня. А зараз у мене цього немає, — розповідає Катерина Яцкіна, донька кримського політв’язня Івана Яцкіна, — У нас з батьком був міцний зв'язок. 16 жовтня 2019 року, коли його затримали в Криму, я це відчула: прокинулася вночі і зрозуміла — щось сталося».
16 жовтня 2019 року російські спецслужби затримали в окупованому Криму Івана Яцкіна. У той же день суд в Сімферополі обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його етапували до Москви в СІЗО «Лефортово», де він перебуває досі. 11 червня 2020 року Лефортовський районний суд Москви залишив українського політв'язня за ґратами ще на два місяці — до 16 серпня.
Івана Яцкіна звинувачують у тому, що він нібито передавав Україні відомості, що становлять державну таємницю РФ (ст. 275 Кримінального Кодексу РФ). Деталі справи — невідомі, вона проходить під грифом секретності. Івану Яцкіну загрожує до 20 років позбавлення волі. Він своєї вини не визнає.
«Його затримали вранці, а вже в обід був суд і ввечері його відправили в “Лефортово”. Але ми два місяці не знали, де він і що з ним. Дружина батька писала в головне управління ФСБ, але протягом двох місяців не було жодної відповіді. А тоді таки прийшла — що він в “Лефортово”», — розповідає донька політв’язня.
Іван Яцкін — уродженець села Войкове Первомайського району АРК. Має юридичну освіту, останні кілька років працював різноробочим, багатодітний батько. Наймолодша дитина народилася вже після арешту Яцківа.
«Близько шостої години ранку співробітники ФСБ провели обшук у батька вдома, а також в домі моєї двоюрідної сестри. Там увесь дім перевернули, а от в домі, де жив батько, — в селі Добре Сімферопольського району, — обшук провели толерантніше, тому що там були маленькі діти. — розповідає Катерина Яцкін. — Мій батько не був готовий до всього цього. Спочатку у нього був державний адвокат, а тоді дружина батька Гульнара домовилася з адвокатом Миколою Полозовим. На жаль, зараз є проблема з оплатою послуг адвоката — держава поки не виплачує матеріальну допомогу, певне, через карантин, і в нас вже є борги».
Після першої зустрічі з Іваном адвокат Микола Полозов написав на своїй сторінці у фейсбуку: «Для мене абсолютно очевидно, що він є патріотом України і він дуже розраховує на підтримку українського суспільства і держави його самого і його близьких».
Катерина Яцкін розповідає, що батько не піддавався фізичним катуванням, натомість на нього чинили психологічний тиск. Крім того, Іван Яцкін має хронічні хвороби і потребує спеціальної медичної підтримки, якої він у СІЗО не отримує.
«У батька є наявні хронічні хвороби, зокрема, тромбофлебіт. Він не може перебувати в таких умовах, як зараз. Кожні пів року батько робив низку обов'язкових процедур, лежав в стаціонарі. А зараз це неможливо. Йому була назначена операція, але його затримали і він не зміг на неї потрапити. Зі слів адвоката, зараз батько в задовільному стані. Це все, що відомо», — розповідає Катерина.
Адвокат Микола Полозов говорить, що, незважаючи на інформацію про спалах COVID-19 у СІЗО, особливих протикоронавірусних заходів у «Лефортово» не проводять. Ув’язненим видають одну марлеву пов'язку на день і раз на тиждень миють камеру з хлоркою.