Дата арешту: 11.03.2020
Звинувачення: «Участь у діяльності терористичної організації»
Вирок суду: Загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 20 років.
На нього чекають: Брат Абдулмеджит Сейтумеров
«Осман – людина, яка любить дітей і завжди допомагає співвітчизникам. Колись ми придумали таку ініціативу в нашому місті – збирати людей, годувати їх, проводити разом час у дружній атмосфері. Осман активно брав у ній участь: готував їжу, бавив дітей, які приходили на ці зустрічі, спілкувався з молоддю. Коли залишалася їжа – ми розвозили її потребуючим», – розповідає Абдулмеджит Сейтумеров, брат 28-річного кримськотатарського громадського активіста Османа Сейтумерова, політв’язня, фігуранта так званої третьої бахчисарайської групи «справи Хізб ут-Тахрір».
Абдулмеджит розповідає про брата Османа як про людину надзвичайно чуйну і комунікабельну, яка ніколи не відмовить у допомозі й може знайти спільну мову з будь-ким. «Є багато випадків, коли людям була потрібна допомога, наприклад, у них зламався або застряг в дорозі автомобіль, то Осман і о 12 ночі їхав на допомогу, не вагаючись», – згадує брат політв’язня.
Осман Сейтумеров народився 1992 року в Криму, в місті Бахчисарай, куди його батьки повернулися з Узбекистану в 1989 році. Закінчив Кримський інженерно-педагогічний університет, факультет «Експлуатації і ремонту міського транспорту».Працював офіціантом в етнокафе «Салачик», згодом – водієм таксі, займався ремонтом машин. «Осман з дитинства цікавиться автомобілями, він дуже добре в цій сфері розбирається», – говорить Абдулмеджит.
Після анексії Криму Росією і з початком системних переслідувань кримських татар, Осман став громадським активістом. Підтримував сім'ї політв'язнів, робив передачі в СІЗО, відвідував судові засідання над кримськими татарами.
11 березня 2020 року до будинку родини Сейтумерових увірвалися російські силовики. Вони провели обшук і затримали Османа.
«О п’ятій ранку батьки почули якийсь шурхіт. Батько вийшов на вулицю, але нікого не побачив. Пізніше ми почали прокидатися, якраз був час ранкової молитви, як раптом люди в масках почали вибивати вхідні двері. Ми ледь встигли вдягнутися – вискочили, батько попросив їх не ламати двері, відкрив їм. Ці люди забігли в дім і вручили Осману постанову про обшук. Ми дізналися, що обшуки проходять і в будинках нашого дядька і старшого брата, – згадує той день Абдулмеджит Сейтумеров. – Адвоката не пускали, лише наприкінці обшуку Еміль Курбедінов зміг потрапити до нас».
У той день російські силовики затримали братів Османа і Сейтумера Сейтумерових, а також їхнього дядька Рустема Сейтмеметова. Вже наступного дня, 12 березня, Київський районний суд Сімферополя обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Усім трьом інкримінують «участь у діяльності терористичної організації», їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 20 років. Правозахисний центр «Меморіал» визнав їх політв’язнями.
«До 11 березня в нас було одне життя, після 11 – зовсім інше, – розповідає Абдулмеджит Сейтумеров. – Це дуже важко, коли забирають твоїх близьких. Перші дні я засинав і прокидався з думкою, що це був страшний сон. Це рана, що залишиться на все життя. Це пустота всередині. Всі думки лише про те, як там мої рідні».
Вже понад чотири місяці Осман Сейтумеров перебуває в сімферопольському СІЗО. Абдулмеджит розповідає, що до брата не застосовували фізичну силу. Проте в нього є проблеми зі здоров’ям і в ув'язненні він не завжди отримує належну медичну допомогу. «Його непокоять регулярні болі в шлунку, потрібні медикаменти, щоб приглушити цей біль. Вода, яку вони там п’ють, призводить до проблем із зубами. Їжа, яку вони отримують… Її важко назвати їжею, – говорить брат політв'язня. – Звісно, ті умови, в яких він перебуває, лише погіршують ситуацію з його здоров’ям».
Але попри все, розповідає Абдулмеджит, Осман не здається. «Він бореться. Він розуміє, що це політично мотивована справа, і не впадає у відчай, а закликає людей не погоджуватися з несправедливістю», – говорить брат Османа.
Розповідає, що переслідування кримських татар у Криму – це важке випробування і для народу, і для кожної окремої родини. «Але нам допомагає наша релігія. Вона дає впевненість, стійкість і силу. Громадські ініціативи також об’єднують кримських татар і закликають підтримувати сім’ї політв’язнів», – говорить Абдулмеджит.
«Петиція – одна з форм прояву громадянської активності, кожна людина може бути корисна суспільству. Зараз ситуація в Криму вкрай важка, тут мають місце численні порушення прав людини. Усе це вчить нас достойно проходити випробування, вірити в справедливість і не опускати руки», – говорить Абдулмеджит Сейтумеров.
